Біженці та приймаюча сторона: психологічна складова взаєморозуміння
На сьогодні кількість українців, які залишила свої домівки через збройне вторгнення росії на територію Україну, за даними ООН сягнула 10 млн. громадян. Частина з них перемістилась в західні області України, частина – перетнули кордон в пошуках безпечного місяця проживання. Безумовно, в таких ситуаціях, підвищена увага волонтерів прикута до тих, хто безпосередньо тікає від війни. І з одного боку, це нормально. Однак, варто поговорити і про приймаючу сторону. Хто ці люди? Яку вони на себе беруть відповідальність? Яка причина непорозумінь, що не рідко виникають між учасниками такої взаємодії?
Приймача сторона – це люди, свідомі громадяни, які на разі не знаходяться в епіцентрі воєнних дій, але не можуть залишатись осторонь і прагнуть зробити свій внесок у спільну боротьбу з ворогом. Вони сприймають те, що відбувається, гостро та особистісно і включаються у волонтерську діяльність. Вони перебувають у певному соціальному, етичному, політичному дискурсі. Одні пропонують допомогу тим, хто втратив житло, інші – діляться своїми харчами, одягом, ліками з тими, хто цього потребує. Однак, варто розуміти, що життя приймаючої сторони з початком війни також повністю змінилось, вони, які біженці, втратили звичний спосіб життя (навчання, робота, хоббі, плани тощо). Кожен гостро відчув зміни, до яких ми всі роками звикали, та масштабну тривогу, яка символізується з війною. А це, в першу чергу – тотальна невизначеність, змінність, відсутність часових та просторових меж. Це всі фактори, які дають нам підстави відчувати постійну тривогу. Біженці, як і приймаюча сторона, в рівній мірі є травмованими, і психологу необхідно працювати з усіма учасниками цієї взаємодії.
Небезпека, з якою Україна зустрілась 24 лютого, ще не минула. На жаль, це наші нові умови життя і реагуємо ми на них теж по-різному. Дехто з біженців потребує надмірної уваги та не в змозі самостійно налагодити елементарні умови для життя. Хтось поселяє в своїй квартирі потерпілих та чекає, поки нові мешканці адаптуються, скільки б на це не було потрібно часу. Хтось навпаки – відразу виказує надмірну вимогливість та демонструє чіткі умови. У кожного своя структура психіки та її особливості, тому будь-яка реакція в таких умовах є нормальною.
Включаючись в активну волонтерську діяльність та допомогу, приймаюча сторона, в такий спосіб хоче знизити рівень своєї тривоги, витіснити свої страхи за допомогою покладених на себе обов’язків. Тікаючи з підвалів та залишаючи своє житло, кожен біженець потребує співчуття та бути вислуханим. Кожен з них потребує психологічної підтримки і завдання психолога – організувати роботу з такими запитами з огляду на індивідуальність структури психіки кожного клієнта. Так, робота психолога під час війни має свої особливості. Водночас, чим далі ми будемо від дискурсу війни на кожній своїй консультації, тим ефективнішою буде наша робота. Психолог не повинен знаходитись в епіцентрі травми, адже як тільки він туди потрапляє, він буде позбавлений ресурсу допомогти своїм клієнтам. Неможливо одночасно витягувати з-під завалів жертву і при цьому ефективно її консультувати. Це догма, якою повинен керуватись кожен фахівець у своїй роботі і не намагатись перевірити себе на витривалість.
Вже майже 2 місяці поспіль кожен з нас робить власний внесок у перемогу України – хтось вступає до лав ЗСУ та тероборони, хтось займається благодійністю та організацією гуманітарної допомоги, хтось піклується про себе та дітей і цим вже робить велику справу. Завдання психологів зараз та у найближчий час після закінчення війни – забезпечити кваліфіковану допомогу всім, хто її потребує. Ми працюємо в тилу з дітьми, людьми похилого віку, жінками, чоловіками і саме тут наше місце. А для того, щоб робота психолога була ефективною необхідно піклуватися про власний стан та наявність ресурсу, приймати участь в регулярних зустрічах в професійному колі та розвиватись.
«SAFE SPACE to TALK» – проект для українців, які постраждали внаслідок війни.
Ми організовуємо системну психологічну допомогу населенню, проводимо навчання з кризової психології як для професіоналів так і для широкого загалу, даючи базові знання щодо подолання наслідків травматичного впливу деструктивних факторів війни.
Наш проект підтримують на краудфандинговій платформі https://www.globalgiving.org/projects/safe-space-to-talk-psychological-help-for-ukraine/ . Долучайтесь! Разом ми сильніші!
